Освітня програма 5-6 класи
|
|
ЗАТВЕРДЖУЮ Директор СЗШ №229 ______________Лариса Хоміцька 31.08.2023р. |
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ
ШКОЛИ № 229 м.КИЄВА
НА 2023-2024 НАВЧАЛЬНІ РОКИ
5-6 класи
Схвалено
на засіданні педагогічної ради школи
(протокол від 31 серпня 2023р. №1)
Вступна частина
Освітня програма, що реалізується в закладі освіти спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу;виховання працьовитості, любові до природи, розвиток в учнів національної самосвідомості, формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства, інтеграцію особистості в систему світової та національної культури, рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві, виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави, створення основи для усвідомлення відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм, формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.
Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє.
Загальні положення
Нормативно-правове забезпечення:
Організація освітньої діяльності в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти в 5-х класах у 2022/2023 навчальному році, а в 2023/2024 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 року 398, Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №898).
Освітня програма середньої загальноосвітньої школи №229 м.Києва на 2023-2024 навчальні роки розроблена відповідно до ст.33 Закону України «Про освіту», ст..15,38,39 закону України «Про повну загальну середню освіту». Освітня програма враховує інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2023-2024 навчальному році та Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації освітнього процесу.
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до чинних нормативних документів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 року №128, зареєстрований в Міністерстві юстиції країни від 06.03.2002 року за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказами МОН від 09.10.2020 року №572 від 17.08.2001 року №921, від 08.04.2016 року №401). При визначенні гранично допустимого навантаження учнів враховані санітарно-гігієнічні норми та тривалість уроків 5-6 класів – 45 хвилин. Години фізичної культури в 5-6 класах не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження, що передбачено наказами Міністерства освіти і науки України від 27.08.2010 року №834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 року №664. 1465.
Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».
Мета освітньої програми:
Реалізація предметного і надпредметного змісту навчання,що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення її повноцінної, соціально активної, конкурентоздатної особистості, яка володіє ключовими компетентностями (вільне володіння державною мовою та іноземними мовами, математична компетентність, компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, інноваційність, екологічна компетентність, інформаційно-комунікаційна компетентність, навчання впродовж життя, громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя з усвідомленням рівних прав і можливостей, культурна компетентність, підприємливість, фінансова грамотність). Забезпечення діяльності спрямованості навчання, яке передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної освітньо-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість. Реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, наскрізних ліній, що є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів, зосередження педагогічного колективу на цілеспрямованості, системності і єдності діяльності в змісті освіти.
Напрямки реалізації
Згідно з чинним законодавством організувати освітній процес відповідно до рівнів типових освітніх програм таких ступенів навчання:
ІІ ступінь – базова середня освіта тривалістю п’ять років.
При реалізації освітньої програми забезпечити:
Логічну послідовність вивчення предметів, що розкривається у відповідних навчальних програмах.
Здійснити навчально-методичне забезпечення освітнього процесу, зокрема підручниками та навчальними посібниками, схваленими Міністерством освіти і науки України.
Спрямувати освітній процес на задоволення потреб учнів у виборі програм навчання.
Запровадити в освітній процес закладу освіти сучасні технології навчання, зокрема: проектні, інформаційно-комунікаційні, критичного мислення, інтерактивні технології.
Враховувати особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення,сформувати варіативну складову навчального плану, спрямувати її на підсилення предметів інваріантної складової, запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, позвивають індивідуальну орієнтованість особистості та формують всебічний розвиток.
Реалізувати навчання наскрізними лініями через: організацію розвивального освітнього середовища, роботу в проектах, позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Врахувати вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття середньої освіти.
Створити умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами.
Опис форм організації освітнього процесу
Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.
У рамках академічної свободи обрано наступні Форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроків:
формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей
комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, брифінги, квести, інтерактивні уроки (урок-гра, урок з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки)
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться освітньо-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це форма організації, в якій учням надається можливість застосувати отримані ними знання в практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів,виконуються на заняттях з практикуму. Оглядова конференція можу бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова конференція припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереженнями процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Функцією перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує освітньо-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будувати з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів. Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, самостійно виконують розділені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечення водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Оцінювання навчальних досягнень учнів
Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження об’єктивного й справедливого оцінювання результатів навчання.
В оцінюванні навчальних досягнень учнів важливо розрізняти поточне формувальне оцінювання (оцінювання для навчання) та підсумкове оцінювання (семестрове, річне). Поточне формувальне оцінювання здійснюють з метою допомоги учням усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання. Підсумкове оцінювання здійснюють з метою отримання даних про рівень досягнення учнями результатів навчання після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.
Окрім поточного формувального та підсумкового (семестрового, річного) оцінювання, педагогічні працівники закладу освіти можуть ухвалити рішення про здійснення проміжного оцінювання результатів навчання з окремих предметів. Періодичність і процедури здійснення проміжного оцінювання й види діяльності, результати яких підлягають проміжному оцінюванню, визначають педагогічні працівники закладу освіти залежно від дидактичної мети та з урахуванням відповідної навчальної програми.
Поточне формувальне оцінювання
Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти:
Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання.
Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року. Доцільно впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності.
Надання учням зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Важливо не протиставляти учнів одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня / учениці. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності.
Створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання.
Коригування освітнього процесу з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.
У формувальному оцінюванні, зокрема для самооцінювання та взаємооцінювання, рекомендовано використовувати інструменти з орієнтовного переліку, наведеного у Додатку 1.
Підсумкове оцінювання
Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Педагогічна рада закладу протокол №1 від 31.08.2023 ухвалила рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента. А саме:
семестрове оцінювання здійснювати з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень учнів Проведення окремої семестрової атестації не є обов’язковим і здійснюватиметься за потреби на розсуд закладу освіти залежно від ситуації.
річне оцінювання здійснювати на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів протягом року.
Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п. п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами).
Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учням і їх батькам (іншим законним представникам).
Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнями та коригування освітнього процесу.
Критерії та шкала оцінювання
Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів доцільно керуватися такими категоріями критеріїв:
розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;
комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);
планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;
рефлексія власної освітньо-пізнавальної діяльності.
Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнями принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.
Для визначення рівня досягнення учнями результатів навчання заклад освіти застосовує Орієнтовну рамку оцінювання навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти (Додаток 2) або на її основі розробляються власні критерії та шкалу оцінювання. У пропонованій Орієнтовній рамці оцінювання навчальних досягнень навчальні досягнення учнів характеризують за чотирма рівнями: початковий, середній, достатній, високий.
Результати річного оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учням в кінці навчального року, за системою (шкалою), визначеною законодавством.
Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, прийнято рішення на педагогічній раді колективу від 31.08.2023р.протокол №1, що протягом вересня-жовтня у 5-х класах проводиться рівневі оцінювання.
Додаток 1
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ІНСТРУМЕНТІВ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ
|
№ |
Назва |
Опис інструмента |
|
1 |
Аналіз портфоліо |
Перевірка рівня навчальних досягнень за допомогою портфоліо учня. Портфоліо – це підібрані учнем роботи із зазначенням дати, призначення яких – розповісти історію учнівських досягнень або поступу. Портфоліо зазвичай містить особисті роздуми учня з поясненнями, чому обрано ту чи ту роботу і як саме вона показує досягнення цілей навчання |
|
2 |
Відповідь хором |
Учні одночасно усно реагують на певну репліку. Це може бути відповідь на запитання, висловлення згоди чи незгоди із запропонованим твердженням, повторення сказаного вчителем тощо |
|
3 |
Візьми і передай |
Спільна групова робота, яку використовують, щоб поділитися думками або зібрати інформацію від кожного учасника групи; учні записують відповіді, потім передають вправо, додають власну відповідь на іншому аркуші і продовжують, доки їхній папірець обійде всю групу і знову повернеться до них. Потім обговорюють результати в групі |
|
4 |
Внутрішнє / зовнішнє коло |
Учні стають у два кола, внутрішнє та зовнішнє, обличчям одне до одного. Учні, що стоять навпроти, ставлять одне одному запитання по темі, які вони попередньо написали. Зовнішнє коло рухається і утворюються нові пари. Потім процедура повторюється |
|
5 |
Газетний заголовок |
Вигадайте газетний заголовок, який може бути написаний до теми, яку ми вивчаємо. Передайте основну ідею події |
|
6 |
Гра в кубик |
Покажіть 6 запитань до уроку. Об’єднайте учнів у групи по 4. У кожної групи є один кубик. Кожен кидає кубик та відповідає на запитання з відповідним номером. Якщо номер випав більш ніж один раз, учень може доповнити попередню відповідь або кинути кубик ще раз. Відповіді можна записувати |
|
7 |
Доповни думку |
Письмова перевірка розуміння стратегії, коли учні заповнюють пропуски у пропонованому твердженні |
|
8 |
Есе «хвилинка» |
Питання для есе на одну хвилину– це конкретне питання з орієнтацією на очікуваний(і) результат(и) навчання, на яке можна відповісти за одну-дві хвилини |
|
9 |
Запис у журнал |
Учні записують у свій журнал або зошит розуміння предмету, поняття або те, що вони вивчили на уроці. Вчитель переглядає записи, щоб дізнатися чи зрозумів учень певну тему, урок, поняття або вивчене |
|
10 |
Записні книжки учнів |
Інструмент для учнів для відстежування навчального поступу: куди я рухаюся? де я зараз? як туди дістатися? |
|
11 |
Збір ідей |
Учитель ставить запитання або дає завдання. Учні самостійно відповідають на аркуші паперу, зазначаючи не менше трьох думок / відповідей / тверджень. Учні, що завершили, встають. Вчитель звертається до певного учня і просить його поділитися записаними ідеями. Учні викреслюють пункти, попередньо озвучені однокласниками і сідають, коли в них а аркушах закінчилися всі записані ідеї, незалежно від того, чи вони були озвучені саме ними. Вчитель продовжує опитувати учнів, доки сядуть усі |
|
12 |
З-Х-В та ЗХВ+ |
Учні відповідають групами, в парах або індивідуально на запитання «Що ми вже знаємо?» (З), «Що ми хотіли б дізнатися?» (Х) та «Що вже вивчили за темою?» (В). Плюс (+) просить учнів класифікувати отримані знання за допомогою концептуальної карти або наочної схеми, яка відображає ключову інформацію. Потім кожен учень записує короткий підсумок (на один абзац) про вивчене |
|
13 |
Картка на вихід |
Це письмові відповіді учнів на запитання на картках, які учням роздають наприкінці уроку, після завершення певного виду роботи, теми тощо |
|
14 |
Концептуальна карта |
Будь-яка можлива форма схематичної наочності, яка допомагає учням побачити взаємозв'язки між поняттями за допомогою побудованих схем ключових слів, що позначають такі поняття |
|
15 |
Лідер за номером |
Учні об’єднуються в групи по чотири і кожному члену групи присвоюється номер. Учитель ставить питання / проблему і всі чотири учні її обговорюють. Вчитель називає номер і відповідний учень у кожній групі відповідає |
|
16 |
Найзаплутаніший (або найясніший) момент |
Це варіант однохвилинки. Можна дати учням трохи більше часу для відповіді на запитання. Запитайте (в кінці уроку або під час паузи, яка утворилася після пояснення теми): «Який найбільш заплутаний момент» сьогоднішнього заняття?» або «Що вам здалося незрозумілим у понятті « »? |
|
17 |
Перевірка неправильного розуміння |
Учитель надає учням поширені або передбачувані помилкові твердження з певної теми, щодо певного принципу або процесу і запитує, чи згодні вони з цим чи ні та чому. Учні мають дати аргументовані відповіді. Перевірка неправильного розуміння може також застосовуватися у формі тесту з декількома варіантами відповіді або гри «правильно- неправильно» |
|
18 |
Перефразування |
Учні мають висловити власними словами основну ідею уроку чи щойно поясненої теми |
|
19 |
Підбиття підсумків |
Форма роздумів одразу після певного виду роботи |
|
20 |
Підказка за аналогією |
Учні мають сформулювати думку на основі підказки-аналогії: (певне поняття, принцип або процес) виглядає як тому що |
|
21 |
Підсумок А-Б-В |
Кожному учневі в класі присвоюється окрема літера алфавіту, а він обирає слово, яке починається на цю літеру та пов'язане з вивченою темою |
|
22 |
Підсумок або питання на картках |
Учитель час від часу роздає картки й просить учнів писати з обох сторін за такими правилами: (Один бік) на підставі вивченого (теми, розділу), опишіть основну велику ідею, яку ви зрозуміли, у формі короткого висновку. (Другий бік) запишіть те, що ви ще не повністю зрозуміли у вигляді твердження або запитання |
|
23 |
Підсумок одним реченням |
Учнів просять написати підсумкове речення, яке відповідає на запитання «хто», «що», «де», «коли», «чому», «як» щодо певної теми |
|
24 |
Підсумок одним словом |
Учні мають обрати з-поміж наведених варіантів (або запропонувати самостійно) слово, яке найкраще підсумовує тему |
|
25 |
Подумай – запиши – обговори в парі – поділися |
Учні обдумують відповідь самостійно, записують її, об’єднуються в пари та обговорюють відповідь із партнерами, а потім озвучують її всьому класу |
|
26 |
Подумай – розкажи в парі |
Вчитель ставить учням запитання. Учні самостійно формулюють відповіді протягом визначеного часу, потім повертаються кожен до свого партнера та надають йому відповідь. Вчитель викликає декілька пар на вибір, які озвучують свої відповіді у класі |
|
27 |
Пригадай – підсумуй – запитай – пов’яжи за 2 хвилини (ППЗП2) |
За дві хвилини учні повинні пригадати та назвати у правильному порядку найважливіші ідеї, отримані на попередньому занятті; за дві хвилини підсумувати ці пункти одним реченням, записати одне основне запитання, на яке вони хочуть отримати відповідь та знайти одну прив'язку цього матеріалу до основної теми предмету чи курсу |
|
28 |
Рішення-рішення |
Учитель висловлює певну думку, потім просить учнів зайняти сторону, що відповідає їхній думці з цієї теми і поділитися аргументацією. Учні можуть змінювати сторону після обговорення |
|
29 |
Самооцінювання |
Процес, під час якого учні збирають дані про власне навчання, аналізують що саме відображує їхні успіхи в досягненні навчальних цілей та планують наступні кроки |
|
30 |
Семінар за Сократом |
Учні ставлять питання одне одному з певного важливого питання або теми. Питання ініціюють розмову, яка триває як серія відповідей та додаткових запитань |
|
31 |
Сигнали руками |
Учні на прохання вчителя показують визначені сигнали рукою, щоб повідомити про рівень розуміння певного поняття, принципу або процесу: «Розумію і можу пояснити» (наприклад, великий палець вгору). «Ще не зовсім розумію » (наприклад, великий палець вниз). «Не впевнений щодо » (наприклад, помахати рукою) |
|
32 |
Скажи щось |
Учні по черзі обговорюють у групі певний прочитаний розділ або переглянуте відео |
|
33 |
Сортування слів |
Учням дають набір словникових термінів, які вони сортують за заданими або створеними ними категоріями |
|
34 |
Спінер ідей |
Учитель створює спінер, розділений на 4 сектори з написами «Спрогнозуй», «Поясни», «Підсумуй», «Оціни». Після пояснення нового матеріалу вчитель крутить спінер та просить учнів відповісти на запитання залежно від місця зупинки спінера. Наприклад, спінер зупиняється на секторі «Підсумуй», тоді вчитель може сказати: «Назви ключові поняття, про які щойно йшлося» |
|
35 |
Спостереження |
Учитель готує протокол спостереження із переліком учнів у класі, де буде зазначено, за якими саме очікуваними результатами він буде спостерігати. Рухаючись класом, він спостерігає за учнями, коли вони працюють, і робить необхідні записи та позначки в протоколі спостереження |
|
36 |
Тестування |
За допомогою тестування вчитель перевіряє опанування учнями фактичної інформації, понять. Орієнтовні типи тестових завдань: Декілька правильних варіантів Правильно/Неправильно Коротка відповідь Знайди відповідність Розширена відповідь |
|
37 |
Трикутна призма (червоний, жовтий, зелений) |
Учні дають вчителеві зворотний зв'язок, показуючи колір, що відповідає рівню розуміння |
|
38 |
Усне опитування |
Учитель пропонує учнями відповісти на запитання, наведені нижче: Чим це схоже на/відрізняється від ? Які характерні риси/елементи ? Як іще можна показати/проілюструвати ? У чому полягає головна ідея, ключова концепція, мораль ? Як стосується ? Які ідеї / деталі можна додати до ? Наведіть приклад ? Що не так з ? Який висновок ви могли б зробити з ? Які висновки можна зробити з ? На яке питання ми намагаємося відповісти? Яку проблему ми намагаємося вирішити? Що ви можете сказати про ? Що може статися, якщо ? Які критерії можна взяти для оцінки ? Які докази підтверджують ? Як ми можемо довести / підтвердити ? Як це можна розглядати з точки зору ? Які альтернативи слід розглянути? Який підхід/стратегію ви могли б використати для ? |
|
39 |
Учнівська конференція |
Бесіда з кожним учнем особисто для перевірки рівня розуміння |
|
40 |
Хрестики-нулики |
Набір видів роботи, з яких учні самостійно можуть обирати ті, що можуть продемонструвати їхнє розуміння теми. Набір представлений у вигляді сітки з дев'яти квадратів, схожої на дошку для гри в хрестики-нулики, можна попросити учнів обирати так, щоб зрештою закреслити «три підряд». Завдання можуть відрізнятися за змістом, процесом та результатом і можуть бути адаптовані залежно від глибини знань |
|
41 |
Хто швидше? |
Робота в парі – слухач і ведучий. Обидва знають категорію (тему), однак ведучий стоїть спиною до дошки / екрану. З'являються слова на задану тему, слухач дає підказки, а ведучий намагається вгадати слово. Пара, яка завершила першою, встає |
|
42 |
Швидкий запис |
Попросіть учнів відповісти за 2-10 хвилин на відкриті запитання або твердження |
|
43 |
Шкала Лайкерта |
Учитель наводить 3-5 тверджень, які явно не є істинними або помилковими, але дещо спірними. Мета полягає в тому, щоб допомогти учням подумати над текстом, а потім обговорити його з однокласниками. Наприклад, «Герой (ім'я) не повинен був робити (що саме).»
повністю погоджуюся не погоджуюся погоджуюся повністю погоджуюся |
|
44 |
3-2-1 |
Учні виконують такі варіанти завдань, визначаючи за прочитаним текстом: три речі, які ви дізналися, два цікаві факти, одне питання, що залишилося; три ключові слова, дві відмінності між _, один вплив на _; три важливі факти, дві цікаві ідеї, одне уявлення про себе як учня; три нові терміни, дві нові ідеї, одна річ, яку потрібно обдумати; три питання до тексту (незнайомі слова або незрозумілі ідеї), два прогнози за текстом (що станеться далі, враховуючи вже прочитане), знайдіть один зв'язок у тексті (з тим, що ви вже знали або випробували) |
|
45 |
Трихвилинна пауза |
Трихвилинна пауза дає змогу учням зупинитися, обміркувати певні представлені явища та ідеї, прив'язати їх до вже наявних знань або досвіду та попросити роз'яснень. Я змінив(ла) ставлення до.... Я більше дізнався(лася) про... Мене здивувало... Я почувався(лася)... |
|
46 |
Є питання, в кого є відповідь? |
Учитель робить два набори карток. Перший набір має запитання за певним розділом навчання. У другому наборі містяться відповіді. Учитель роздає картки з відповідями учням, а потім він або учень зачитує класу питання на картці. Всі учні перевіряють свої картки з відповідями, щоб знайти правильну |
Додаток 2
ОРІЄНТОВНА РАМКА ОЦІНЮВАННЯ
НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
|
Рівні Категорії критеріїв |
Початковий рівень 1 – 3 балів |
Середній рівень 4 – 6 балів |
Достатній рівень 7 – 9 балів |
Високий рівень 10 – 12 балів |
|
Планування та здійснення навчального пошуку, аналіз текстової та графічної інформації |
Учень/учениц я самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб: планує й здійснює навчальний пошук; опрацьовує текстову та/або графічну інформацію |
Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб: планує й здійснює навчальний пошук; ставить запитання до змісту навчального матеріалу; опрацьовує й інтерпретує текстову та/або графічну інформацію без істотних змістових і логічних неточностей |
Учень / учениця самостійно або під опосередковани м керівництвом учителя або інших осіб: планує й успішно здійснює навчальний пошук, не обмежуючись навчальним матеріалом; ставить уточнювальні запитання; використовує інформацію з кількох джерел; опрацьовує й логічно інтерпретує текстову та/або графічну інформацію; порівнює інформацію з кількох джерел |
Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб: планує й успішно здійснює навчальний пошук, не обмежуючись навчальним матеріалом; ставить запитання на з’ясування причинно- наслідкових зв’язків; використовує інформацію з різних джерел; опрацьовує й логічно інтерпретує текстову та/або графічну інформацію; аналізує й порівнює інформацію з різних джерел; критично оцінює надійність джерела й достовірність інформації |
|
Комунікація, зокрема з використання м інформаційно- комунікаційних технологій |
Учень / учениця створює короткі усні й письмові повідомлення; відтворює почуту або |
Учень / учениця створює короткі усні й письмові повідомлення ; |
Учень / учениця створює деталізовані усні й письмові повідомлення; висловлює власну думку й наводить |
Учень / учениця створює деталізовані усні й письмові повідомлення; висловлює й логічно обґрунтовує |
|
|
прочитану інформацію, допускаючи істотні змістові та/або логічні неточності |
відтворює почуту або прочитану інформацію без істотних змістових та/або логічних неточностей; презентує результати своєї навчальної діяльності |
приклади на її підтвердження; презентує результати навчальної діяльності, зокрема з використанням ІКТ (за умови доступності) |
власну думку, наводить приклади на її підтвердження; творчо презентує результати навчальної діяльності, зокрема з використанням ІКТ (за умови доступності) |
|
Виконання практичних завдань та розв’язання повсякденних проблем із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом |
Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя або інших осіб: виконує навчальну дію на рівні копіювання зразка її виконання; розпізнає, називє окремі об’єкти вивчення |
Учень /учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб: виконує навчальну дію із застосування знань, що охоплюються навчальним матеріалом, за зразком; може порівняти окремі об’єкти вивчення |
Учень / учениця самостійно або під опосередковани м керівництвом учителя чи інших осіб: застосовує знання, що охоплюються навчальним матеріалом, у типових ситуаціях на рівні свідомого вибору, а саме: формулює проблемні питання, пропонує можливі способи виконання завдання або розв’язання проблеми; складає план для виконання / розв’язання відповідно до інструкцій та/або успішно виконує окремі етапи такого виконання / розв’язання; може аналізувати та |
Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб: застосовує знання, що охоплюються навчальним матеріалом, для виконання практичних завдань та/або розв’язання повсякденних проблем у нетипових ситуаціях на рівні свідомого вибору, а саме: формулює проблемні питання, висуває гіпотези; успішно виконує завдання або розв’язує проблему відповідно до інструкцій; обґрунтову є обраний спосіб розв’язання / виконання, спираючись на знання й досвід; |
|
|
|
|
порівнювати об’єкти вивчення |
може класифікувати й узагальнювати об'єкти вивчення |
|
Рефлексія власної навчально- пізнавальної діяльності |
Учень / учениця розпізнає помилки, логічні або змістові неточності в результатах навчальної діяльності після того, як на них вказує вчитель |
Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб: розпізнає й виправляє окремі помилки та робить часткові уточнення в результатах навчальної діяльності |
Учень / учениця самостійно або під опосередковани м керівництвом учителя чи інших осіб : успішно виправляє окремі помилки й робить часткові уточнення в результатах власної навчальної діяльності; визначає окремі труднощі, що виникають у процесі власної навчально- пізнавальної діяльності й можливі шляхи їх подолання |
Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб аналізує результати власної навчальної діяльності із застосуванням критеріїв оцінювання, успішно виправляє помилки й робить уточнення; визначає труднощі, що виникають у процесі власної навчально- пізнавальної діяльності, та можливі шляхи їх подолання |
Додаток 1
Навчальний план
середньої загальноосвітньої школи №229м. Києва
на 2023-2024 навчальний рік
(5-ті класи)
|
Назва освітньої галузі |
Предмети |
Кількість годин на тиждень |
|
|
5-А |
5-Б |
||
|
Інваріантний складник |
|||
|
Мовно-літературна |
Українська мова |
4 |
4 |
|
Українська література |
2 |
2 |
|
|
Зарубіжна література |
1,5 |
1,5 |
|
|
Англійська мова |
3 |
3 |
|
|
|
Друга іноземна мова(польська мова) |
2 |
2 |
|
Математична |
Математика |
5 |
5 |
|
Природнича |
Пізнаємо природу |
2 |
2 |
|
Соціальна і здоров’язбережувальна галузі |
Здоров’я і безпека, добробут |
1 |
1 |
|
Етика/курси морального спрямування |
0,5 |
0,5 |
|
|
Громадянська та історична |
Вступ до історії України |
1 |
1 |
|
Технологічна |
Технології |
2 |
1 |
|
Інформатична |
Інформатика |
1 |
1 |
|
Мистецька |
Мистецтво(музичне та образотворче) |
2
|
2
|
|
Фізична культура* |
Фізична культура |
3 |
3 |
|
Усього |
|
26 (3) |
26 (3) |
|
Варіативний складник |
|||
|
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
1.математика |
1 |
1 |
|
2.Українська мова |
1 |
1 |
|
|
Гранично допустиме навантаження учня |
28 |
28 |
|
|
Всього (без урахування поділу класу на групи)
|
28+3 |
28+3 |
|
Директор школи Лариса Хоміцька
Додаток 2
Навчальний план
середньої загальноосвітньої школи №229 м. Києва
на 2023-2024 навчальний рік
(6-А,Б клас)
|
Назва освітньої галузі |
Предмети |
Кількість годин на тиждень |
|
6-А,Б,В класи |
||
|
Інваріантний складник |
||
|
Мовно-літературна |
Українська мова |
4 |
|
Українська література |
2 |
|
|
Зарубіжна література |
1,5 |
|
|
Англійська мова |
3 |
|
|
|
Друга іноземна мова(польська мова) |
2 |
|
Математична |
Математика |
5 |
|
Природнича |
Пізнаємо природу |
2 |
|
Географія |
2 |
|
|
Соціальна і здоров’язбережувальна галузі |
Здоров’я і безпека |
1
|
|
Етика/курси морального спрямування |
0,5 |
|
|
Громадянська та історична |
Історія України.Всесвітня історія |
2 |
|
Технологічна |
Технології |
1 |
|
Інформатична |
Інформатика |
1 |
|
Мистецька |
Мистецтво(образоьворче та музичне) |
2
|
|
Фізична культура* |
Фізична культура |
3 |
|
Усього |
|
28(3) |
|
Варіативний складник |
||
|
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
1. Математика |
1 |
|
2.Українська мова |
1 |
|
|
Гранично допустиме навантаження учня |
31 |
|
|
Всього (без урахування поділу класу на групи)
|
31+3 |
|
Директор школи Лариса Хоміцька
Освітня програма в обсязі 18(вісімнадцяти ) сторінок пронумерована, прошнурована, скріплена печаткою.
31 серпня 2023 р.
